WARREVO все життя йшов через битви. Він звільняв міста, розбивав армії, проводив воїнів туди, де інші боялися ступити. Подвиги множилися — та разом із ними зростали втрати. Земля темніла від крові, і кожне ім’я полеглого залишалося шрамом у його серці.

У вирішальній війні WARREVO повів людей у бій і зламав силу ворога. Країна була врятована — і народ посадив його на трон, як героя та захисника. Але коли гучні крики радості стихли, настав тихий вечір.

WARREVO сидів на троні — сильний, непереможний — і раптом відчув, що поруч нікого не залишилося. Слава була з ним, та друзі стали спогадами. І він зрозумів: найбільша ціна перемоги — це самотність, із якою доведеться жити далі, щоб зберегти мир.